Біографія

Він був не лише воїном, а й вихованцем «Національного Альянсу», інструктором багатьох таборів і заходів.

Останні роки він навчався та працював за кордоном, але 24 лютого 2022 року, коли тисячі автівок виїжджали з України, Юхим мчав у зворотному напрямку — з Європи додому, щоб стати до бою. Казав, що «не зміг би пробачити собі» іншого вибору.

Через кілька днів після початку повномасштабної війни Юхим приєднався до 1-ї окремої штурмової роти ДУК ПС. Був одним із найкращих навідників гармати в батальйоні «Вовки Да Вінчі».

Його майстерність дозволяла нищити ворога з відстані, але він прагнув більшого — хотів стати піхотинцем, бути ближче до бою.

Його гармата нищила ворога на Харківщині та Донбасі, а його усмішка надихала побратимів.

Загинув під час виконання бойового завдання у місті Часів Яр Донецької області від прямого влучання снаряда.