Іван Чеканюк «Котигорошко»
Іван Чеканюк «Котигорошко»
  • Вік

    29 років

  • Організація

    НА

Біографія

Учасник Революції Гідності, доброволець, розвідник, ветеран АТО/ООС, кавалер ордена «За мужність» III та II ступеня (посмертно).

Народився в селі Гірка Полонка Волинської області. З дитинства займався єдиноборствами, зокрема джиу-джитсу. Мав патріотичні переконання, загартовувався в таборах та вишколах, що допомогло йому розвинути дисципліну та швидке прийняття рішень у критичних ситуаціях.

Із 2011 року був членом «Національного Альянсу» та очолював правління Волинського підрозділу Федерації авіамодельного спорту. З початком Революції Гідності активно брав участь у протестах.

Після вторгнення Росії на Схід України приєднався до батальйону «Азов». Брав участь у боях за Мар’їнку, Іловайськ, Павлопіль, Чермалик, Гнутове.

З 2016 року служив у 11-му батальйоні «Київська Русь» (59-та окрема мотопіхотна бригада), був розвідником. Відомим став випадок біля Попасної, коли він разом із групою здійснив успішний рейд у тил противника, захопивши важливі трофеї. Під час виходу отримав поранення, але, незважаючи на це, евакуював тяжко пораненого побратима, ризикуючи власним життям. За цей вчинок був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Після демобілізації заснував ветеранське об’єднання БРО (Бойовий Рух Опору), яке допомагало адаптуватися ветеранам та створювало робочі місця.

З початком повномасштабного вторгнення 2022 року організував групу досвідчених ветеранів, яка займалася патрулюванням Києва. У складі розвідувальної групи ГУР МО України брав участь у звільненні Мощуна, Гостомеля, Бучі, Ірпеня, Ворзеля, Макарова, Бузової, Копилова, а також виконував бойові завдання в Київській, Житомирській, Чернігівській, Миколаївській, Херсонській та Луганській областях.

Загинув 8 червня 2022 року під час боїв у Сєвєродонецьку, виводячи групу спецпризначення з-під обстрілу. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» II ступеня.