Біографія

Спортсмен-регбіст, мандрівник, мрійник і романтик.

Володимир родом з Харкова, був випускником Української академії лідерства.

Від початку повномасштабного вторгнення Вова вивіз сім’ю у безпечне місце, а сам повернувся до Харкова, волонтерив і доєднався до лав ЗСУ. Спочатку працював у штурмовій групі, а згодом — у розвідці. Брав участь у звільненні Балаклії, а також операціях у Куп’янську, Ізюмі, Лисичанську, Лимані. Долучившись до підрозділу «Кракен», завів онлайн-щоденник, де описував бойовий досвід та побут.

Володимира пам’ятають товариською та доброзичливою людиною. Він багато корисного зробив і міг би зробити ще більше для своїх близьких, друзів та країни.

5 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання загинув.

«І я давно вже прийняв той факт, що можу померти. Звісно, не хотілося б, але я цього абсолютно не боюсь, бо я маю неймовірних друзів…

Бачачи, як той самий УАЛ реагує на загибель студентів, я розумію, що, в разі чого, мене не забудуть. І я залишусь жити у спогадах. А це є неймовірною рушійною силою, яка допомагає в найтемніші дні».