Біографія

З 1991 р. пластун першого юнацького гуртка «Чорнобривці» у Самборі. Склав пластову присягу в серпні 1992 року. Згодом став одним із співзасновників 61 куреня ім. О. Тисовського у Самборі. У 2000 році, при перереєстрації організації Пласту в Самборі, став одним із співзасновників станиці.

З початком повномасштабного російського вторгнення сам зголосився до Збройних сил України. Його словами були: «Хто, як не я». Виконував функції бойового медика одного з підрозділів 125 бригади Львівської ТРО. Загинув у бою з російськими окупантами 5 липня 2022 р. у Харківській області.

Залишилась дружина Оксана та четверо дітей.

Нагороджений Залізним Пластовим Хрестом 9 липня 2022 року. Посмертно солдат Ганкевич нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

«Моє серце померло разом із тобою... Я знаю, ти зараз у раю... бо в пеклі ти вже побував. Не знаю, як житиму далі... але обіцяю Тобі, що буду сильною... якою ти завжди вважав мене, заради Тебе і наших дітей... Біль вище неба...», — написала дружина Оксана.