Біографія

Пластову присягу склав 24 листопада 2019 року біля могили Олександра Тисовського на Личаківському кладовищі у Львові. Один із відновників пластової станиці Ізюм в Харківській області. Очолював Пластовий молодіжний центр Ізюмської ОТГ.

Під час ворожого наступу на Харківську область опинився в окупації в м. Ізюм, де підпільно підтримував ЗСУ та місцеве населення. Забраний з власного помешкання окупантами за спрямуванням місцевих проросійських колаборантів. Від 28 грудня 2022 дружину повідомили, що чоловік закатований на смерть. Тіло знайшли в місці масового поховання поблизу м. Ізюма, в могилі під №3, опізнано за результатами аналізу ДНК.

«Олег був переселенцем і одразу влився в нашу громаду, очолив місцевий осередок "Пласту", віддавав себе дітям. Кожного 25 грудня вони приносили громаді Віфлеємський вогонь із Єрусалима. Олег був добрим сім’янином, чоловіком і батьком. А ще був справжнім патріотом, інтелігентом. Освічений і цікавий, глибокий, впевнений, переконливий», — згадує заступник Ізюмського міського голови Володимир Мацокін.